Кадило - (іуд., христ.) металева чаша, заповнвана ладаном або інщими ароматичними речовинами, використовується під час богослужіння.
Канон (грецьк. палиця, переносно правило) - 1) (христ.) церковне правило; 2) затверджене церквою зібрання священних книг; 3) цикл церковних співів з 9 пісень; 4) основна частина літургії.
Канонізація (від лат. узаконюю) - (христ.) акт причислення церквою подвижника віри та благочестя до святих певної конфесії.
Капела (італ. каплиця) - (кат., англік.) споруда, або частина храму для приватних богослужінь та зберігання реліквій.
Капелан - (кат.) військовий священик(одне зі значень).
Капище - місце поклоніння та жертвопринесення язичницьким богам.
Капітул - (кат.) назва керівної ради при єпископі або в чернечому ордені.
Каплиця (італ.) - невелика христ. молитовна споруда без вівтаря.
Капуцини (від італ. гостроверхий каптур) - (кат.) чернечий орден створений в 1525 році в Італії.
Кардинал (лат. головний) - другий після Папи титул єпископа в католицькій ієрархії.
Кармеліти - (кат.) чернечий орден, заснований в 1156 р. хрестоносцями, які оселилися на г. Кармель в Палестині.
Катехізис (грецьк.) - (христ.) стисле викладення вчення церкви у вигляді запитань та відповідей.
Католицизм (від грецьк вселенський) - напрямок в християнстві (з 1054 р.). На чолі католицької церкви стоїть Папа Римський, суверен теократичної держави Ватикан.
Келія (від лат. кімната) - помешкання для проживання ченців на території монастиря.
Києво-Печерська лавра - один з перших на Русі прав. монастирів, заснований Антонієм Печерським бл. 1051 р.
Кінець світу - майбутня подія, що згідно з віровченнями багатьох релігій та конфесій має стати завершенням цього і початком нового етапу існування людства. Див. Апокаліпсис.
Клариски - (кат.) жіночий чернечий споглядально-затворницький орден, заснований св. Кларою (1193 - 1253).
Клір (грецьк. жереб) - (христ.) узагальнена назва священнослужителів церкви.
Клірос (грецьк. частина) - (христ.) підвищення в храмі перед вівтарем, місце хору та читців.
Ковчег - 1) (бібл.) корабель Ноя; 2) (прав.) дарохранильниця - предмет євхаристичного культу - окута металом дерев'яна скриня для зберігання освяченого хліба.
Ковчег завіту - головна святиня іудаїзму, являла собою окуту золотом дерев'яну скриню, в середині якої зберігалися скрижалі з десятьма заповідями, жезл Аарона та посуд з манною; його було нібито знищено під час руйнування Єрусалимського храму.
Конкордат (лат.) - угода між Папою Римським та урядом певної держави, що визначає умови діяльності католицької церкви на території цієї країни.
Консисторія (лат. співприсутність) - (христ.) орган церковного управління.
Конфесія (від лат. визнання, сповідь) - релігійний напрямок певного віросповідання, який має свою догматику, культ та організаційну структуру.
Конфірмація (від. лат. зміцнення) - 1) кат. таїнство миропомазання; 2) (прот.) акт свідомого прийняття віри молодою людиною (14-16 років) та входження до церкви (громади).
Культ релігійний (від лат. догляд, поклоніння) - богослужіння, обряди, молитви, жертвопринесення, свята, містерії, а також храми та предмети, які застосовуються в обрядовій практиці.
