Священство є Таїнство, в якому правильно обрана людина (у єпископа, або пресвітера, або диякона) через архиєрейське рукопокладання отримує благодать Святого Духа для священного служіння Церкві Христовій.
Це таїнство здійснюється тільки над особами, яких обирають і посвячують у священнослужителі.
Ступенів священства три: диякон, пресвітер (священик) і єпископ (архиєрей).
Той, хто посвячується на диякона, отримує благодать служити при здійсненні таїнств.
Той, хто посвячується на священика (пресвітера), отримує благодать здійснювати таїнства.
Той, хто посвячується на єпископа (архиєрея), отримує благодать не тільки здійснювати таїнства, але й посвячувати інших для здійснення таїнств.
Таїнство священства є установлення божественне. Св. апостол Павло свідчить, що Сам Господь Ісус Христос "настановив одних апостолами, інших пророками... інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового" (Еф. 4, 11–12).
Апостоли, здійснюючи це таїнство, з натхнення Духа Святого, через покладання рук висвячували на дияконів, пресвітерів і єпископів.
Про обрання і рукопокладання самими св. апостолами перших дияконів говориться у книзі Діянь апостольських: "Їх поставили перед апостолів, і ці (апостоли), помолившись, поклали на них руки" (Діян. 6, 6).
Про рукопокладання пресвітерів говориться: "Рукоположивши ж (апостоли Павло і Варнава) їм пресвітерів, вони помолилися з постом та й передали їх Господеві, в Якого (ті) увірували" (Діян. 14, 23).
У посланнях до Тимофія і Тита, яких апостол Павло поставив єпископами, говориться: "Нагадую тобі (єпископу Тимофію), зігрівати дар Божий, який у тобі, через покладання рук моїх" (2 Тим. 1, 6). "Для того я залишив тебе (єпископа Тита) на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував" (Тит. 1, 5). Звертаючись до Тимофія, апостол Павло каже: "Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим" (1 Тим. 5, 22). "Звинувачення на пресвітера приймай не інакше, як при двох чи трьох свідках" (1 Тим. 5, 19).
З цих послань ми бачимо, що апостоли довірили єпископам владу посвячувати пресвітерів через рукопокладання і чинити суд над пресвітерами, дияконами та церковнослужителями.
Про священнослужителів апостол Павло в Посланні до єпископа Тимофія пише: "Але єпископ повинен бути непорочним... Диякони також повинні бути чесними..." (1 Тим. 3, 2, 8).
